4 березня 2026 року у ВСП «Педагогічний фаховий коледж Львівського національного університету імені Івана Франка» відбулося засідання методичного об'єднання завідувачів бібліотек та бібліотекарів ЗФПО Львівської області.

Директорка коледжу, Сурмач Оксана Іванівна, привітала гостей  із початком роботи, побажала бібліотекарям плідної праці і наголосила, що бібліотека  -  важливий структурний підрозділ коледжу. 

Завідувачка бібліотеки, Піх Галина Богданівна, презентувала багаторічну історію коледжу, адже цьогоріч навчальний заклад відзначив 155-річницю від дня заснування. Гості ознайомилися із освітньо-професійними програмами та напрямками діяльності коледжу; довідалися, хто із видатних осіб тут здобував освіту, працював. Слід відзначити, що бібліотека з 1871 року не змінювала місця розташування. Книжковий фонд бібліотеки - понад 55 тис. примірників. 

Завідувачка сектору бібліотек Львівського зонального об'єднання закладів вищої освіти (ЗВО),  Уляна Романюк, поділилася досвідом роботи спільноти, яка забезпечує координацію, обмін досвідом, підвищення кваліфікації та впровадження інновацій у діяльність наукових бібліотек закладів вищої освіти України.

Бібліотекарка відділу, Катерина Дзюба, розповіла про можливості електронної Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка. 

На завершення роботи методичного засідання, в. о. завідувачки науково-методичного відділу, Цвіркун Ірина Олександрівна, надала практичні поради бібліотекарям щодо професійної діяльності у галузі бібліотекознавства.

 Леся Українка - голос нескореної душі

(До 155 річчя від Дня народження)

«Володимир Малик - cпівець історичних пригод»

 Володимир Кирилович Малик (справжнє прізвище — Сиченко) народився 21 лютого 1921 року в с. Новосілках Макарівського району на Київщині в селянській родині. Філологічну освіту здобув у Київському університеті (1950). Потім тривалий час викладав у школі українську мову й літературу. Першу його книжку — віршовану історичну казку «Журавлі-журавлики» (1957) — із задоволенням прочитали діти й дорослі. Згодом побачили світ історичні поеми й легенди молодого автора — «Чарівний перстень», «Месник із лісу», «Червона троянда», «Микита Кожум'яка», «Воєвода Дмитро». Успішно працював письменник і в галузі прози. Юних читачів полонили цікаві, гостросюжетні повісті «Чорний екватор», «Новачок», «Дві перемоги», «Слід веде до моря», «Двоє над прірвою». Письменник став широко популярним серед своїх читачів — дітей та юнацтва.

   Творчим досягненням Володимира Малика, безперечно, є його історичні романи «Посол Урус-шайтана» (1968), «Фірман султана» (1969), «Чорний вершник» (1976), «Шовковий шнурок» (1977), що склали тетралогію «Таємний посол», а також романи «Князь Кий» (1982) та «Черлені щити» (1985). Вони стали набутком нашої літератури, а їх автор зайняв одне з почесних місць серед кращих сучасних романістів історичного жанру.

«Крути; і сум, і біль, і вічна слава» 

 Нові надходження для спеціальності: "Будівництво та цивільна інженерія"

 Творча атмосфера Різдва: бібліотекарі на майстер - класі з виготовлення різдвяного віночка

День Гідності та Свободи, який щороку відзначається в Україні 21 листопада, – це не просто дата в календарі. Це нагадування про незламність українського народу, про його прагнення до свободи, демократії та європейського майбутнього. Це день, коли мільйони людей згадують події, що назавжди змінили хід сучасної історії України: Помаранчеву революцію 2004 року та Революцію Гідності 2013–2014 років.

Це свято символізує силу громадянського суспільства, готовність боротися за свої права, вистояти перед несправедливістю та обрати гідність замість байдужості. На Майдан виходили студенти, лікарі, вчителі, бізнесмени, військові та митці – люди різних професій, поглядів, віку. Усі вони були об'єднані вірою в те, що Україна заслуговує майбутнє, яке ґрунтується на свободі, рівності та повазі до людської гідності.

Сьогодні, під час повномасштабної війни, значення Дня Гідності та Свободи стало ще глибшим. Українці знову доводять світові, що їхня свобода – не абстрактне поняття, а цінність, за яку вони готові боротися. Захисники на фронті, волонтери, медики, вчителі, енергетики — усі вони продовжують справу Майдану, відстоюючи право України бути незалежною, демократичною та мирною державою.

День Гідності та Свободи – це також день пам’яті. Пам’яті про Героїв Небесної Сотні, які віддали своє життя за наш вибір. Пам’яті про всіх, хто загинув, захищаючи Україну у війні з російською агресією. Їхня жертовність назавжди залишиться в серці кожного українця.

Та водночас це свято – про надію. Надію на перемогу, на справедливий мир, на майбутнє, у якому українці житимуть у вільній та гідній країні, де поважають кожну людину, її права та мрії.

Гідність і свобода – це фундамент, на якому будується українська державність.І поки ці цінності живуть у серцях людей, Україна залишатиметься непереможною.